Press "Enter" to skip to content

У Вільнюсі майже як вдома: українські прапори на кожному кроці та безмежна підтримка

Литва є чи не найбільшим другом України ще з часів незаконної анексії Росією українського Криму в 2014 році, а після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року литовці почали генерувати просто неймовірну підтримку – як на державному рівні, так і серед звичайних громадян. Здається, нині у литовській столиці Вільнюсі навіть більше українських прапорів, ніж у Києві, а підтримка українців і не думає згасати. УНІАН.Туризм переконався у цьому на власному досвіді.

Плануючи закордонну відпустку під час війни, хочеться підходити до процесу відбору місця відпочинку відповідально – щоб це була дружня країна і щоб там було якомога менше росіян.

Приміром, невеличка балтійська країна Литва, яка досі зберігає неприємні спогади про радянські часи, нині  мужньо дає відсіч погрозам з боку імперської Росії та одночасно всіляко допомагає Україні у її боротьбі за свободу. Це відчувається тут на кожному кроці – усюди жовто-блакитні прапори, різні гасла підтримки та інша символіка… А ще бувають пропозиції безкоштовної кави в деяких закладах чи просто теплі слова. Це все неймовірно підтримує!

Коли ми блукали вулицями Вільнюса, часом взагалі здавалося, що прапорів України тут навіть більше, ніж у Києві чи будь-якому іншому українському місті. На багатьох державних установах вони висять просто поряд з литовськими. Також жовто-блакитні прапори можна купити в будь-якому супермаркеті, й тому вони тут висять на переважній кількості будинків – у вікнах, на балконах, на флагштоках. 

Ну а щодо російської мови… Так, на вулицях Вілюнюса її можна почути доволі часто, причому з такою типовою російською говіркою. Спершу може різати вуха, але з часом приходить розуміння, що це все ж російськомовні литовці (десь від 10 до 15% серед загального населення країни), які, найймовірніше, усім серцем підтримують українців.

Що подивитися у Вільнюсі

Вільнюс – це доволі невеличке місто з населенням трохи менше 600 тисяч людей, а загалом же в Литві проживає менше 3 мільйонів людей, в одному лише Києві мешканців більше. Тож, як можна зрозуміти, усе тут дуже компактне і литовську столицю цілком можна обійти за день. Але… це зовсім не означає, що тут не варто затримуватися на довше.

У Вільнюсі усе поряд / фото Марина Григоренко
У Вільнюсі усе поряд / фото Марина Григоренко

Насправді, у Вільнюсі дуже багато затишних кривих вуличок з симпатичними будиночками. Тут можна блукати доволі довго, відкриваючи для себе багато цікавих деталей – а цим Вільнюс точно може похвалитися. І неодмінно ви все одно вийдете до історичного центра міста, який тут дійсно охайний і з чудовою підсвіткою.

У Вільнюсі дуже красиво ввечері / фото Марина Григоренко
У Вільнюсі дуже красиво ввечері / фото Марина Григоренко

Особливо радимо звернути увагу на готичний Костел святої Анни з червоної цегли, Кафедральний собор святих Станіслава та Владислава, Успенський Пречистенський собор, будівлю Вільнюського університету, Костел Святих Петра і Павла тощо.

Костел святої Анни у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Костел святої Анни у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Також звідси обов’язково слід піднятися на Вежу Гедиміна на Замковій горі, звідки відкриваються чудові краєвиди на місто. Там же розташовується філія Національного музею Литви з експозицією, присвяченій історії міста.

Вежа Гедиміна у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Вежа Гедиміна у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Ще один вартий уваги оглядовий майданчик Вільнюса розташований у Калнайському парку на пагорбі Трьох Хрестів, також відомому як Холодний пагорб. Саме звідси видно усе Старе місто.

Краєвид на Старе міста Вільнюса з пагорба Трьох Хрестів / фото Марина Григоренко
Краєвид на Старе міста Вільнюса з пагорба Трьох Хрестів / фото Марина Григоренко

Сам парк теж доволі затишний і зовсім недалеко від центру – ось так п’ять хвилин, і ви вже в справжньому лісі посеред міста.

Там же розташована літня сцена, де відбуваються різноманітні заходи. Приміром, ми випадково потрапили на студентський фестиваль народної культури Литви, Латвії та Естонії. Було дуже приємно серед іншого почути виконання “Ой у лузі червона калина” під акомпанемент хору фольклористів трьох країн.

Підтримка України у Вільнюсі грандіозна / фото Марина Григоренко
Підтримка України у Вільнюсі грандіозна / фото Марина Григоренко

Ще одна цікава паркова зона у Вільнюсі – це Бернардинський сад неподалік Собору святої Анни. До речі, саме звідси можна вийти на підйом до пагорба Трьох Хрестів. У самому саду можна довго прогулюватися, відпочивати на галявині або біля річки, тут є кілька ресторанів, кафешок і фуд-корт, а також парк гойдалка для дітей. Загалом, чудове місце для відпочинку для людей усіх вікових груп.

З іншого боку, попри усю охайність Старого міста Вільнюса, йому навіть пасує невеличка пошарпаність, яку ще можна деінде побачити.

Вільнюс зовсім не псує невеличка пошарпаність / фото Марина Григоренко
Вільнюс зовсім не псує невеличка пошарпаність / фото Марина Григоренко

Особливо колоритним в цьому плані виглядає легендарний район Ужупіс, частково розташований в Старому місті. Українською мовою назва дослівно перекладається як Заріччя. Тут панують свої закони, і є навіть власна Конституція. Звісно, вона не містить статей, які закріплювали б державні інституції. Натомість, документ є зразком декларації прав людини (та домашніх тварин) в дещо скоригованій і доповненій формі. Текст Конституції багатьма мовами розміщений на величезних плитах в Ужупісі – є там і текст українською.

Вхід до району Ужупіс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Вхід до району Ужупіс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Іноді Ужупіс порівнюють з районом Монмартр у Парижі або Андріївським узвозом у Києві – там також розташовуються художні галереї, майстерні та кафе, ну і, звісно, тусується богемна публіка.

В Ужупісі багато творчих майстерень / фото Марина Григоренко
В Ужупісі багато творчих майстерень / фото Марина Григоренко

Взагалі, у Вільнюсі дуже вдало вміють давати “друге життя” історичним будівлям чи промисловим об’єктам. Один з вдалих прикладів – культурний центр Kablys, розташований в приміщенні колишнього ДК “Залізничників”. Його легко можна впізнати за великим іржавим металічним крючком на фасаді. Після розпаду Радянського Союзу чого тільки не було на його території, але нині там доволі популярний техно-клуб, ресто-бар, хостел, скейтпарк та магазин одягу. Місце це дуже популярне серед молоді.

Культурний центр Kablys у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Культурний центр Kablys у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Ну і якщо буде час, можна прогулятися через Білий міст до району Шніпішкес – саме тут сконцентровані сучасні бізнес-центри, готелі та інші будівлі зі скла та бетону.

Білий міст до району Шніпішкес у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Білий міст до району Шніпішкес у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Звідси можна ще пройтися вздовж набережної річки Няріс, також відомої як Вілія.

Набережна річки Няріс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Набережна річки Няріс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Що тут впадає у вічі, і це загалом характерне для Литви – як вони вміють вписувати сучасне життя в міські ландшафти. Пагорби вздовж набережної вкриті польовими квітами, чи то спеціально тут висадженими, чи залишеними в спокої газонокосарками, і це дуже красиво.

Набережна річки Няріс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Набережна річки Няріс у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

До речі, на одному з пагорбів уздовж річки цього року з’явився напис “Слава Україні”.

Ось такі приємності у Вільнюсі усюди / фото Марина Григоренко
Ось такі приємності у Вільнюсі усюди / фото Марина Григоренко

Також тут дуже радимо звернути увагу на Палац Радушкевича в неоготичному стилі, де нині розташовуються Спілка архітекторів Литви.

Палац Радушкевича у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Палац Радушкевича у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

Безкоштовний проїзд та вхід до музеїв в Литві для українців

Хоча чимало країн вже почали трохи скорочувати кількість безкоштовних послуг для біженців з України, Литва досі зберігає більшість з них. Більш того, цими пільгами можуть скористуватися й іноземні громадяни, які на момент початку війни проживали в Україні та були вимушені шукати притулку.

Зокрема, в Литві українці досі можуть безкоштовно користуватися поїздами внутрішньої залізниці – достатньо купити за нульовим тарифом квиток у касі вокзалу перед посадкою, пред’явивши український паспорт. Також безкоштовним для них є громадський транспорт Вільнюса.

Більшість музеїв Вільнюса наразі пропонують безкоштовний вхід українцям / фото Марина Григоренко
Більшість музеїв Вільнюса наразі пропонують безкоштовний вхід українцям / фото Марина Григоренко

Крім того, більшість музеїв Литви також пропонують безкоштовний вхід громадянам України, достатньо показати на касі свої документи.

Більше інформації шукайте за посиланням.

Де поїсти у Вільнюсі, алкогольні особливості та трохи про литовську кухню

Перше, що треба знати про литовську кухню – вона доволі жирна та калорійна. Тут дуже багато страв з картоплі (і саме з неї більшість національних страв), причому вона тут якась особливо смачна. А ще литовці багато куди додають м’ясо, сало чи шкварки. Це все варто мати на увазі, особливо якщо слідкуєте за фігурою чи не вживаєте м’ясо.

Литовська кухня – для міцного шлунку / фото Марина Григоренко
Литовська кухня – для міцного шлунку / фото Марина Григоренко

При цьому литовська кухня має багато запозичень, головним чином, від польської, німецької, білоруської, російської та татарської кулінарних традицій, втім, з додаванням свого.

Розкажемо трохи про страви, які варто спробувати у Литві.

1. Цепеліни – одна з найвідоміших литовських страв. Зовні схожі чи-то на пиріжки, чи-то на зрази, зроблені з тертої картоплі і наповнені м’ясом (або ж сиром чи грибами). Традиційно їх подають у відвареному вигляді, але також є обсмажені.

Смажені цепеліни / фото Марина Григоренко
Смажені цепеліни / фото Марина Григоренко

2. Кугеліс – варіант запіканки з картоплі, сала, молока, цибулі, яєць та спецій. Як правило, кугеліс їдять з яблучним соусом, брусничним варенням, сметаною, беконом або свининою.

3. Зрази – литовська варіація, як не дивно, робиться не з картоплі, а з м’яса із різноманітною начинкою – з овочів, грибів та яєць.

4. Жемайчю – а ось це вже схоже на зрази, до яких звикли ми: картопляні з м’ясною начинкою.

5. Ведарай – литовська варіація кров’янки, тільки тут кишку начиняють сумішшю картоплі та м’ясного фаршу та запікають.

Литовський ведарай / фото Марина Григоренко
Литовський ведарай / фото Марина Григоренко

6. Кібінай – це запозичена у караїмів страва: пиріжки із запеченого листкового тіста з різноманітними начинками.

Пиріжки кібінай / фото Марина Григоренко
Пиріжки кібінай / фото Марина Григоренко

7. Шакотіс – традиційна випічка, занесена до Литовського національного фонду кулінарної спадщини. Тісто для цього незвичайного торту готується з додаванням великої кількості яєць – від 30 до 50 штук на 1 кілограм борошна, а випікають його на дерев’яному рожні, який, по мірі запікання, умочують в тісто або поливають ним, повертаючи над відкритом вогнем. Стікаючи, тісто приймає форму численних “гілочок”. Звідси і назва десерту – литовською шакотіс означає “гіллясте дерево”.

Також в литовській кухні присутні голубці, холодний борщ, литовський сир “Ліліпут”, різноманітні намазки з кисломолочних продуктів та вершкового масла зі спеціями.

Окрема історія – пиво. Його в Литві дійсно багато усіх можливих сортів, воно дуже смачне і коштує при цьому небагато. Тож якщо йдете у заклад харчування – то пиво це просто must have.

Литва – пивна країна / фото Марина Григоренко
Литва – пивна країна / фото Марина Григоренко

А ось свого вина в Литві майже немає, а те, що є – не виноградне, а фруктове, з того, що росте при місцевому прохолодному кліматі.

Є ще один алкогольний нюанс, який варто мати на увазі в Литві: спиртні напої в магазинах тут продають за графіком – до 20:00, а по неділях взагалі лише до 15:00. На вулицях тут теж загалом не прийнято вживати алкоголь у відкритій тарі. Втім, в закладах харчування наливають без обмежень у часі.

Щодо кави… Тут ситуція як у більшості європейських країн: гарну каву можна взяти в кафешках, які саме наа цьому спеціалізуються, з середнім цінником.

Ось такі чашки у Вільнюсі нині в моді / фото Марина Григоренко
Ось такі чашки у Вільнюсі нині в моді / фото Марина Григоренко

Якщо говорити про конкретні заклади, то в історичному центрі ви їх знайдете чимало – як з литовською кухнею, так й інтернаціональною. Особливо радимо звернути увагу на ресторан Etno Dvaras, де і їжа смачна, і інтер’єри цікаві, і обслуговування доволі непогане.

Найбільше закладів у історичному центрі Вільнюса / фото Марина Григоренко
Найбільше закладів у історичному центрі Вільнюса / фото Марина Григоренко

Якщо ж прагнете поїсти в більш демократичній-молодіжній атмосфері, то можна вирушити в уже згаданий вище Бернардинский сад. На його території є громадський простір з фуд-кортом, де можна замовити різноманітну вуличну їжу та напої.

Є у Вільнюсі і чимала кількість кебабних. Приміром, доволі непогана розташована неподалік від залізничного вокзалу – Azerai.

Також цікаві сучасні заклади є біля Білого мосту, що сполучає Старе місто Вільнюса з районом Шніпішкес.

Клімат у Вільнюсі

Ще один момент, про який обов’язково варто згадати – це литовський клімат, а він тут типовий для країн Балтії: прохолодний та вологий. Втім, на відміну від естонської столиці Таллінну, тут хоча б немає пронизливого морського вітру (до речі, про це місто ви можете почитати в нашому окремому матеріалі).

Дощі для Вільнюса норма / фото Марина Григоренко
Дощі для Вільнюса норма / фото Марина Григоренко

Мені ж дивом пощастило потрапити на кілька відносно теплих та сонячних днів поспіль, але зазвичай там значно холодніше, ніж в Україні. Тож вдягатися треба тепло, прихопивши парасольку чи дощовик.

Як потрапити до Литви з України

В умовах відсутності пасажирського авіасполучення, дорога до Литви з України займає доволі багато часу та вимагає кілька пересадок. Так, якщо раніше з Києва до Вільнюса можна було потрапити літаком за пару годин за якихось 500 гривень або ж потягом коротким шляхом через Білорусь, то нині найлегше буде їхати через Польщу.

Найоптимальніший варіант – дістатися до Варшави потягом чи автобусом, а звідти автобусом до Вільнюса. Але на таку дорогу піде приблизно півтори доби, якщо закладати більше часу на пересадку. Я, наприклад, взагалі розбавляла дорогу польським Вроцлавом на кілька днів (докладніше про місто можна почитати у нашому окремому матеріалі).

Якщо добре пошукати, то можна знайти й прямі автобуси з України до Литви, втім, сидіти більше доби в автобусі, та ще й з проходженням кордону, доволі сумнівне задоволення.

Звісно, ще є варіант з літаком, але тут на вас чекає доволі неприємний сюрприз: виявляється, що з Польщі до Литви ну дуже мало прямих авіарейсів, та ще й коштують вони недешево. Тож щоб полетіти до Вільнюса літаком, з Польщі ще доведеться переїхати чи перелетіти до умовного Відня, а це точно не зекономить вам ані часу, ані грошей.

Ще трохи України у Вільнюсі / фото Марина Григоренко
Ще трохи України у Вільнюсі / фото Марина Григоренко

***

Вільнюс – це доволі красиве, комфорте та затишне місце, яке, здається, нікуди не поспішає, і ця атмосфера багато кому подобається. Ну а якщо вам раптом стане там сумно, завжди можна легко доїхати звідси одразу до кількох цікавих міст та локацій Литви, про які ми розкажемо в наступних матеріалах.

Марина Григоренко

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *